Готовність дитини до школи
У психології готовність до школи це - комплексне поняття.Дитина, що вступає до школи має бути зрілою у фізіологічному та соціальному відношенні, вона має досягти певного рівня розумового й емоційно-вольового розвитку. Навчальна діяльність потребує певного запасу знань про навколишній світ, сформованості елементарних понять. Дитина повинна оволодіти розумовими операціями, вміти узагальнювати й диференціювати предмети і явища довкілля, уміти планувати свою діяльність і здійснювати самоконтроль. Важливими є і позитивне ставлення до навчання, і здатність до саморегуляції поведінки та прояву вольових зусиль.
«Бути готовим до школи – не означає уміти читати, писати і рахувати. Бути готовим до школи – означає бути готовим усьому цьогонавчитися».
Ні, це не означає, що ви даремно вчили абетку та невтомно рахували яблука. Це означає, що такі навички, як не дивно,– не головне у готовності дитини до школи.
В інтелектуальному плані у дитини мають бути: певний рівень пізнавальних інтересів, готовність до змін, бажання вчитися. Необхідні уміння долати труднощі та доводити розпочату справу до завершення. Важливі для успішного навчання й аналітичні навички: уміння порівнювати, зіставляти, робити висновки та узагальнення.
Першокласник легко вчитиметься, якщо він допитливий, уважний, з цікавістю шукає відповіді на питання, уміє слухати і виконувати не дуже привабливе завдання.
Напрацьовувати усі ці навички слід щодня (ігри, ліплення, читання, спілкування), продовжуючи вдосконалювати їх протягом навчального року.
Вміння спілкуватися з однолітками, а також здатність виконувати роль учня допоможуть швидко адаптуватися у шкільному колективі. Дітям, які не відвідували дитячий садок, можливо, попервах у класі буде дещо складно. Адже у таких малюків уміння спілкуватися у дитячому колективі ще не сформоване. Можуть виникати непорозуміння з однокласниками, з’являтися слізки, відчуття незахищеності. Не панікуйте, а тримайте тісний зв’язок з учителем. Разом з ним ви допоможете своєму першокласнику відчути себе комфортно.
Дитина має бути досить самостійною: вміти одягатися і роздягатися, перевзуватися, зав’язувати шнурки, застібати ґудзики, уміти користуватися туалетом.
Не зайвим буде перед школою відвідати педіатра. Навіть якщо дитина цілком здорова, ви отримаєте рекомендації щодо профілактики захворювань, загартовування.
Поради батькам: як підготувати дитину до школи.
Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру. Вона включає в себе мотиваційну, розумову, емоційну-вольову, соціальну готовність.До вступу у школу у дитини мають бути сформовані знання про навколишнє середовище:• знання про себе, про свою родину, про своє місто, вулицю;• знання про явища природи: пори року, місяці, дні тижня, про явища природи;• знання про дорослих людей: за віком, професією, якостями характеру.Займаючись з дитиною, враховуйте такі моменти:• Плануйте заняття таким чином, щоб діти досягли успіху.• Хваліть дитину за успіхи.• Намагайтеся позитивно ставитися до до невдач дитини.• Будьте терплячі, коли доводиться показувати одне і те саме багато разів.• Концентруйте увагу на сильних рисах дитини, а не на її слабкостях. Плануйте подальшу роботу, опираючись на ці сильні риси.• Завдання повинні бути достатньо складними, щоб бути цікавими, проте не занадто, щоб не викликати у дитини розгубленості.• Будьте постійними у своїх вимогах до дитини.• Доручайте відповідати дитині за будь-які види діяльності.• Надавайте дитині можливість продемонструвати свої досягнення.• Використовуйте всі можливості матеріалу для того, щоб зацікавити дитину, ставлячи проблему, активізуючи самостійне мислення;• Організовуйте співробітництво з дитиною, здійснюючи взаємодопомогу та співробітництво;• Робіть усе можливе, щоб ваша дитина була щасливою.Що можна і чого не можна робити до школи?Зовсім не слід:• Змінювати режим дня дитини: позбавляти денного сну, прогулянок, ігор;• Оцінювати все, що робить дитина, так, як оцінюється діяльність учня;• Проходити з дитиною програму першого класу, насильно замінюючи гру на навчання;• Занадто багато і одразу все вимагати;свої вимоги формулюєте доступно та поступово;• Драматизувати невдачі дитини;• Порівнювати дитину з іншими дітьми;• Проявляти негативне ставлення до неправильних дій дитини;• Постійно поправляти дитину, часто примушувати переробляти роботу, тому що це призводить до гіршого результату;• Вимагати від дитини розумінні всіх ваших почуттів.Необхідно:• Прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене та почуте.• Навчити її долати труднощі, планувати свої дій, поважати оточуючих;• Приділяти належну увагу фізичному розвитку дитини, особливо моторики, використовуючи ліплення ; малювання;• Поббати про постановку руки при письмі;• Заохочувати допитливість дитини, прагнути, щоб вона дізнавалася щось нове для себе;• Формувати в дитини вміння ставити запитання, заохочувати її міркування:
• Намагайтеся, щоб дитина більше часу проводила з дорослими, робила з вами домашню роботу, бачила, як ви спілкуєтеся з людьми.
Анкета для батьків: Ваші взаємини із дитиною
Правдиво й щиро дайте відповідь на наведені далі запитання, які допоможуть Вам оцінити Ваші взаємини із дитиною:
1. Чи подобається Вам Ваша дитина?
2. Чи слухаєте Ви, що говорить дитина?
3. Чи дивитеся Ви на малюка, коли він говорить?
4. Чи намагаєтеся Ви створити в дитини відчуття значущості того, про що вона говорить?
5. Чи виправляєте Ви мовлення дитини?
6. Чи дозволяєте Ви дитині робити помилки?
7. Чи хвалите Ви дитину, чи обіймаєте ви її?
8. Чи смієтеся Ви разом із дитиною?
9. Чи відводите Ви щодня час для читання дитині й для бесід із нею?
10. Чи граєтесь Ви з дитиною в які-небудь ігри?
11. Чи заохочуєте Ви інтереси та захоплення дитини?
12. Має дитина хоча б одну-дві власні книги?
13. Чи має дитина місце, що відведено тільки для неї (наприклад полицю)?
14. Намагаєтеся Ви подавати приклад дитині, читаючи газети, журнали, книги?
15. Чи обговорюєте Ви з родиною та з дитиною що-небудь цікаве із того, що Ви прочитали?
16. Чи намагаєтеся Ви сказати все за дитину, перш ніж вона встигне відкрити рота (наприклад у лікаря, у магазині)?
17. Дивитеся Ви телевізор разом із дитиною?
18. Чи ставите Ви дитині запитання за змістом побаченого на телеекрані?
19. Чи обмежуєте Ви можливість дитини дивитися телевізор?
20. Чи має дитина можливість виявляти свої почуття в межах загальноприйнятої поведінки під час ігор, фізичної розрядки?
21. Ви ходити з дитиною у гості?
22. Чи водили ви дитину до театру, зоопарку, музею?
Ключ: За кожну відповідь нараховуєте: « завжди» — 4 бали; «іноді» — 2 бали; «ніколи» — 0 балів.
Отримані бали підсумовуєте:
- якщо сума становить 88 балів — чудово;
- якщо сума становить 44 бали — непогано;
- якщо сума становить менше ніж 22 бали — варто замислитися.
.jpg)
Коментарi